4

Спочатку думала зробити її своєю дорожньою книгою. Читати повільно, розділивши на декілька підходів, і завжди на шляху від одного пункту до іншого. Десь до середини так і виходило. Повільно, не дуже натхненно, зате впевнено. Проте одного (вчорашнього) вечора легкою рукою, яка беззупинно перегортала сторінки аж до кінця, я порушила свої ж настанови. І не дарма :)
Усі історії дуже різноманітні: деякі схожі на легенди та притчі, ще одні залишають цікаву недомовленість за собою, а інші закінчуються так раптово, що задаєшся незадоволеним питанням: " І це справді кінець?". Образи звабливі, іронічні, страждальні, абсурдні, казкові, сучасні, і всі - правдиві. Тепер неодмінно мушу прочитати і інші роботи письменниці.