Елена Вишленкова — об авторе

Предложить изменения

Книга Елены Вишленковой «Визуальное народоведение империи» вышла в 2011 году в серии 'Historia Rossica'. Эта серия дает возможность ознакомиться с ‘current state of research’ в области истории России (в имперских и советских границах).

В поисках репрезентации «русского» в визуальной культуре конца XVIII – начала XIX века Вишленкова начинает с зубодробительного введения, до предела насыщенного историко-культурологическим новоязом. Из введения трудно вынести что-либо, кроме довольно ритуальной ссылки на Бенедикта Андерсона, вернее на ставшую новой ортодоксией теорию наций как воображаемых сообществ.

По русской традиции автор долго запрягает, и лишь к середине первой главы выходит на гладкое шоссе повествования. Книга обретает ясный посыл, становится ясной и ее проблематика. К концу XVIII…

Станом на кінець 18-го століття – період, з якого Вишлєнкова починає своє дослідження візуальних презентацій «русского народа» – російська імперія виглядала як аморфне, слабовивчене і малозрозуміле для еліти утворення. Не стільки єдина держава на кшталт Франції, скільки зібрана випадковим чином територія, де хтось живе. Імперіотворчі зусилля, розпочаті ще Петром, здається, так і не змогли через 100 років усунути головну проблему Росії – існування правлячого класу і народу у двох паралельних, майже не пов'язаних реальностях. Втім, приклад західних країн спонукав еліту на пошуки гідного місця для Росії в світовій цивілізації. Бажання побачити невидиме – «русский народ», пізнати невідоме – славетне російське минуле, намагання врешті-решт зрозуміти, ким же вони керують, хто там, унизу…