Пошуки прекрасного (сборник)

Мій улюблений твір автора. Хоча фабула і не відрізняється якоюсь оригінальністю і дуже сильно схожа на "Страждання молодого Вертера", проте тут Коцюбинський - як на мене - наймайстерніше і найгарніше зміг залізти в голову головного героя і показати його думки з-поміж інших творів. Те, як показано поступовий перехід головного героя від простої цікавості до вже абсолютно хворої залежності на грані любові і ненависті і ці протилежності в його відношенні до дівчини, коли він кутає - як він говорить - ці противні ноги, і в той же момент відноситься до неї як до своєї дитини просто 10/10

Я ще не зустрічала людини, яка б не читала цієї новели. Та якщо ви її не читали, то я палко раджу негайно це зробити.

Умовно, можу поділити книгу на три частини:
1 - депресія.
2 - спокій.
3 - нетерпіння.

1. Починається розповідь доволі депресивно та меланхолійно. Опис "города", дійсно змусив мене проникнутися своєю атмосферою безнадійності. Головно героя, доречі, теж, тому він й тікає подалі, щоб знайти спокій для своєї втомленої душі та почати знову творити.

2. Ліричного героя нарешті відпускає город і він може дихати на повні груди. Тісний зв'язок з природою, нарешті заспокоїв його, уся депресія й меланхолія  зникли під променями сонця. Ця частина мені дуже сподобалася, вона найбільше вплинула на мене. Я відразу відчула розслаблення, та й взагалі, стало доволі комфортно.

3. В умно третій…