Емісар

Це п"ята книга Олексія Волкова, яку я прочитала. І як приємно відзначити, що автор не розчаровує, а навпаки, щоразу приємно дивує новими перипетіями сюжету, не схожими на попередні, хорошими, гарно прописаними персонажами, за долю яких вболіваєш до останньої сторінки. Знову цікаво, непередбачувано, динамічно. Тут і гра спецслужб наддержав, і мрія про кіно, і кохання, і пригоди, і ще багато чого... Волков любить своїх героїв, це відчувається. Його чоловіки завжди мужні, відважні, сильні, благородні. Вони вміють правильно розставляти пріоритети, мудро приймати рішення, боротися за мрію до кінця. Його жінки не слабші за чоловіків, але від них віє душевністю, чуттєвою неагресивною сексуальністю, вмінням щиро кохати і залишатися собою, тобто справжньою жіночністю. Твір має ніби дві сюжетні…

Письменник, який хоче запам'ятатися, має прагнути досконалості. Навіть не так. Кожен, хто хоче прожити життя незвично, має пргнути досконалості. Не фанатично, бо фанатизм не доводив нікого до добра, але наполегливо, зі здоровою впертістю. З прагненням від душі. Тоді у кожному кроці, вчинку, творі ви будете вдосконалюватися. З кожним кроком перевершуватимете себе. Олексій Волков своїм "Емісаром" себе перевершив. Чуловий трилер. Чудовий твір. Вартий уваги однознозначно.

Ох, пане Олексію, цього разу ви перевершили самі себе (порівнюючи з тим, що я прочитала до цього у автора). Цей трилер – написано в кращих традиціях голлівудського фільму. Тут вам і герой, й дівчина з якою перетинається його доля, і яка стає його коханою. Тут вам і розвідки наймогутніших і найвойовничиших держав, й відголоски проектів часів "холодної війни" й історичні події часів козацтва. Є в романі й інопланетні гості та навіть супергерой, який у вогні не горить та воді не тоне, та ще й має почуття гіперсправедливості та честі. Жив собі такий Володимир Байда, колишній актор, власник кафе, що мріє зняти фільм про Марію. Дуже красиву і чарівну дівчину, доньку козацького ватажка, яку яничари викрадають щоб доставити до Сулеймана, якому заманулося мати дружину – українку. Про те як в…