3,8

Моя оценка

У «Душниці» йдеться про зв’язок між світом живих і світом мертвих, про пам’ять і тих, хто пам’ятає, про суть смерті в розумінні підлітків.
Издательство: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"

Лучшая рецензия на книгу

Mahaosha

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

13 сентября 2020 г. 22:20

462

4 Душевные шарики

В неком мире, очень похожем на наш (мобильники, планшеты, экраны в автобусах) живет Сашка Турухтун. Обычный ученик обычной школы, который может влюбиться, подраться, не сделать уроки. Обычный подросток в обычной стране. Единственное, что отличает это место от нашей реальности - это то, что испокон веков тут перехватывают души и хранят их дома или в месте под названием Душница.

И вот у нашего героя умирает дед - известный поэт и диссидент. Он как-то был связан с Полуостровом (где дикари, где не верят и не хранят душ) и это накладывает свой отпечаток на эту личность.

Враз, после смерти деда все меняется. Все деньги родителей сначала уходят на лечение, потом на шар и место в Душнице, поэтому Саше кровь из носу нужно хорошо учиться и делать все, чтобы его перевели на бюджет. А тут любовь, а…

Развернуть

«Ця книжка не писалася як історія суто для дітей. Власне, і певний успіх вона має не тільки серед молодших читачів; скажімо, нині вона перемогла в цілком дорослій премії “Нові горизонти”. Відповідно, я не замислювався над тим, що звертаюся саме до підлітків, хоча, звичайно, – і до них у тому числі», – Володимир Аренєв.

За словами письменника, для нього це не була історія про смерть як таку: «Швидше про наше ставлення до померлих. Про нашу пам’ять і її властивості. Про наше усвідомлення того, що тут і зараз ми є скінченими, до певної міри обмеженими істотами. На жаль, останнім часом нам в Україні ці речі і ці теми видаються аж надто актуальними. Що робити? З одного боку – нічого особливого: мусимо жити, мусимо робити те, що робити маємо. З іншого ж – це дозволяє чіткіше бачити межу між важливим і другорядним, говорити близьким людям те, про що за інших умов, можливо, ми мовчали б, допомагати чим можемо; цінувати кожен із тих дарунків, якими нас все-таки іще наділяє доля».

ISBN: 978-966-518-656-4

Год издания: 2014

Язык: Украинский

Мова видання: українська
Тип обкладинки: тверда
Формат: 60x90 / 16 (145x215 мм)
Сторінок: 168

Ілюстрація на обкладинці та внутрішні ілюстрації Олександра Продана.

Від автора, с. 5-6
Володимир Арєнєв. Душниця (повість), с. 7-136
Голоси читачів, с. 137-147

Возрастные ограничения: 12+

Лауреат: 2014 г.Новые горизонты
2012 г.Книгуру (Лучшее художественное произведение)
2012 г.Книга года по версии Фантлаба (Лучшая сетевая публикация. Малая форма)
Номинант: 2014 г.Интерпресскон (Средняя форма (повесть))
2013 г.Книга года по версии Фантлаба (Лучшая повесть / рассказ отечественного автора)

Рецензии

Всего 5
Mahaosha

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

13 сентября 2020 г. 22:20

462

4 Душевные шарики

В неком мире, очень похожем на наш (мобильники, планшеты, экраны в автобусах) живет Сашка Турухтун. Обычный ученик обычной школы, который может влюбиться, подраться, не сделать уроки. Обычный подросток в обычной стране. Единственное, что отличает это место от нашей реальности - это то, что испокон веков тут перехватывают души и хранят их дома или в месте под названием Душница.

И вот у нашего героя умирает дед - известный поэт и диссидент. Он как-то был связан с Полуостровом (где дикари, где не верят и не хранят душ) и это накладывает свой отпечаток на эту личность.

Враз, после смерти деда все меняется. Все деньги родителей сначала уходят на лечение, потом на шар и место в Душнице, поэтому Саше кровь из носу нужно хорошо учиться и делать все, чтобы его перевели на бюджет. А тут любовь, а…

Развернуть
Nina_M

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

28 апреля 2020 г. 09:35

521

4

Зумисне залишала цю книгу на ці дні - коли ті, хто більше не з нами, наближаються до нашого світу, а ми частіше згадуємо про них. Бо одразу було зрозуміло, що ця книга - про пам’ять і зв’язок поколінь. Це історія хлопчика-підлітка, який живе в суспільстві, де дуже специфічно турбуються про померлих родичів - їхні душі поміщають у повітряні кульки й носять із собою усюди. Начебто так дбають про них. Насправді більше схоже на моду, у повісті навіть є моменти, де герої відверто хизуються - красивішими кульками, тим, що чують (а часто це неправда) голос своєї кульки. Та й поява завжди і всюди з кулькою, складання курикулумів (історій-спогадів про померлого) - виявляються зовсім не запорукою пам’ятання. Направду виходить, що ніхто ніколи не згадує про те, якою була та людина... А ще - людина…

Развернуть

Похожие книги

Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу

Популярные книги

Всего 740

Новинки книг

Всего 241