Кассандра

В основі твору – міф про доньку останнього царя Трої Пріама Кассандру. Бог Аполлон за обіцянку покохати його наділив дівчину пророчим даром. Коли ж та не дотримала свого слова, зробив так, що правдивим віщуванням Кассандри ніхто не вірив, її висміювали та вважали божевільною. Але передбачене здійснилося: загинула її родина та Троя, а вождь завойовників цар Агамемнон забрав дівчину собі як військовий трофей. Коли цар повернувся додому, його дружина підступно вбила і його, і Кассандру. Леся Українка переосмислює образ головної героїні: у традиційному трактуванні Кассандра – пасивна, підпорядкована долі; у цьому творі – сильна, духовно багата жінка, яка до останньої миті протистоїть оточенню та фатуму. В одному з листів до О. Кобилянської поетеса писала: «…ся трагічна пророчиця… тямить лихо…

Кассандра - якщо хто не знав та ще й забув - то була така троянка. Провидиця. Яка вічно віщувала всім смерть. Ну от про неї і йдеться. І про троянську війну, звичайно. Про те, чи можна сперечатися з долею, чи мойра залізною рукою править нашими життями. Що важливіше - власне щастя чи манюсінький шанс визволити своє місто (і чого це Парісові можна через власне кохання розгортати війну, а їй відмовлятися від одруження з союзником не можна). І що, врешті-решт, робити із знанням? Як жити, коли знаєш, що кохана людина помре, сестри будуть рабинями, рідне місто лежатиме в руїнах? Як жити, знаючи це і бути впевненою, що це єдиний імовірний шлях розвитку подій? Навіщо тоді жити взагалі?

Пьеса о последних днях Трои. Дочь царя Приама Кассандра, жрица Аполлона и прорицательница, предсказывает гибель своего возлюбленного, брата и скорое падение Трои, за что в народе её ненавидят. Девушка страдает от собственных зловещих видений и от недоверчивости окружающих, но правду она ценит превыше всего. Читать произведения Леси Украинки - настоящее удовольствие. Музыкальный, ласкающий слух классический украинский язык. Яркие персонажи, размышляющие о добре и зле, о любви и ненависти. Пьеса написана столь мастерски, что без труда представляешь мысленно переносишь её на театральную сцену. А уж исполнение данной пьесы Адой Роговцей - это вообще прелесть. Читать и слушать всем!