Танґо смерті

«Старий триповерховий будинок на Клепарівській зберігав ще свої довоєнні запахи, які цупко в’їлися в облуплений тиньк, у порепані підвіконня і рами, рипучі сходи, які на кожен крок відгукувалися жалібним стогоном, — о, вони стільки бачили на своєму віку, їх топтали німецькі солдати, шукаючи євреїв, їх топтали чекісти, вистежуючи підпілля, а потім під цівками автоматів і ті, і тамті виводили когось на страту, і сходи співчутливо стогнали, і схлипували, і кашляли, а шиби ще довго тримали в собі каламутні відображення зниклих людей, їхні налякані обличчя, їхні нажахані очі, весь ‘їхній розпач, і страх, і лють, і непримиренність, а на стінах ще довго відцвітали відбитки пальців»

Кожне місто має свою історію, але Львів — то дуже своєрідне, вічно оповите легендами, розповідями, казками, місто.…

ой, ну це ж про мій улюблений Львів)) думаю, книга сподобається багатьом - тут і містика, і детектив, і історичні факти, і кохання

ця книга однозначно доводить, що КОХАННЯ НЕ ТРИ РОКИ ЖИВЕ!!! не три, не вісім, не двадцять... справжнє кохання безсмертне :) пафосно? а ви прочитайте - і поговоримо.

Даже не знаю, что и сказать по поводу книги. Нет, ничего плохого, она мне понравилось, но вот сформулировать свои эмоции от этой книги так, чтобы всем стало понятно, чем же эта книга так хороша - мне это кажется довольно сложным. Нет, если бы речь шла о какой-нибудь очень популярной книге, которую бы все если не читали, то по крайней мере слышали - тогда другой разговор, а в этом случае я даже и не знаю, что сказать. Но, как обычно, я попробую.

Этот роман очень интересный и необычный. Повествование ведется от лица двух персонажей, которые живут в разное время. Один из них живёт во Львове 30-х годов, накануне Второй Мировой войны. Другой живёт в наше время и занимается расшифровкой арнакумского языка и как-то, при изучении древних трактатов наталкивается на легенду о музыке, услышав…

Взялась бы я читать эту книгу если бы не флешмоб? Никогда. Рада ли я ,что познакомилась с новым автором? О ,да! Книга замечательная. Но так тяжело подобрать слова,чтобы описать чем же она так понравилась. Здесь много национального колорита,история знакомая и незнакомая,сюжет увлекательный,много юмора,присутствует любовная линия. много секса,есть немного мистики,совсем немного ,чтобы не перегнуть. Начало правда далось мне тяжело,пробираться сквозь львовский говор и акцент,но потом это даже стало забавно. Много интересного я узнала о нашей истории,интересного и печального,жуткого.Так уж получилось,что за последний месяц это вторая книга об "справедливости" Советской власти.Я еще помню пионерию,комсомол и историю школьной программы,вся новая информация принимается тяжело,немного в штыки,не…

Очень яркая, вызывающая книга. Она вызывает огромный спектр реакций - от хохота до слёз. Я ждала колоритной прогулки по улочкам Львова (совет в игре "Трижды три" на запрос "Место действия - Львов"), и хотя немного смущало в названии слово "смерть", я надеялась, что прогулка будет в ритме танго. То, что меня лихо закрутит, а местами и жестоко скрутит в экстатическом ритуале дервишей - стало сногсшибательным сюрпризом. Так же как потрясающее умение автора замесить тесто текста из исторических фактов и анекдотов, филологических мистификаций, религиозной мистики, настоящей трагедии и порнографии, сдобрить шутовскими потешками, кошками Борхеса, лентами Шрёдингера и зеркалами Мёбиуса. Несмотря на увлекательный многослойный сюжет, в первую очередь меня очаровал интеллектуальный юмор…

Спочатку все, що відбувається в книзі наштовхувало на думку - що це ... Складалося враження, що автор хотів в сюжетну лінію внести всі стилі та жанри одночасно. І це сильно дратувало. Ще в книзі багато описів довоєнного Львова і взагалі - побуту людей того часу. І це як би нормально, якби не спроби автора перенести читача в той час за допомогою вживання безлічі діалектних слів, зміст яких без тлумачного словника не зможеш сприйняти. Сама по собі історія цікава, розв'язка цілком передбачувана, але від цього історія менш цікавою не стає. В цілому книги даного автора я ще спробую почитати, сподіваюся діалектики в них буде менше, і не тому що я проти такого методу, а тому що просто важко пробиратися крізь текст.

Зачастую болезненные книги - это книги об отдельной тяжелой судьбе. Когда же читаешь об эпохах, когда всем тяжело, о странах, переживающих что-то ужасное, выделить кого-то конкретного для сочувствия не получается, а разорвать сердце на кучу кусков - так ни один не будет достаточно сопереживающим. Но вот написать трагическую историю о городе, да такую, чтобы сердце кровью обливалось - это надо суметь. И у Винничука это получилось невероятно. Ведь у него живут, дышат, любят, ненавидят не только герои, обилие которых и правда может помешать влюбиться в кого-то из них, но и весь город умудряется принимать или не принимать происходящее с ним.

Мистический элемент в книге столь ненавязчив, но при этом столь неотвратим, что это, наверное, ярчайший представитель магического реализма в украинской…

Надзвичайно атмосферна книга. Якось були ми на екскурсії на Личаківському цвинтарі, де так багато усіляких склепів, і, здається, повітря насичене історією. Саме ті картини мені пригадувалися. Мабуть, дух старого Львова там лишився.

Текст роману сконструйований на чергуванні розділів про Львів міжвоєнний (який постає з рукопису загиблого члена УПА Ореста Барбарики) та Львів сучасний – оповідь про життя науковця-сходознавця Мирка Яроша, авторового сучасника. Львів до початку Другої Світової здається ідеалізованим і постає перед читачем навіть реальнішим завдяки розлогим описам львівського Ринку, чарівних вуличок, смаколиків. Однак езотерика й гумор, які раз-по-раз вигулькують у цих розділах, можуть викликати незадоволення тих, хто шукає у книзі історичної достовірності. Натомість сучасність…

Неперевершено, трохи містично і дуже атмосферно! Теперішній і довоєнний Львів, таємниця загадкового манускрипту, історія дружби і кохання, що пронеслися крізь роки (в прямому сенсі).

Дія роману відбувається одразу у двох сюжетних зрізах. Перед нами постає польський Львів кінця тридцятих років. Кнайпи, ресторації, кавярні, цукерні, дзигармайстрі, фризієри, крамниці, львівський базар Кракідали – все це так атмосферно натуралістично описано, ніби в манері Еміля Золя (пригадався роман «Черево Парижа»). Четверо друзів: поляк, українець, єврей і німець, батьки яких загинули за Україну в лавах армії УНР, - проживають тут свої найкращі роки. Вони закохуються, навчаються, отримують свої перші заробітки, потрапляють в різни халепи, викручуються з них – і ніщо їм не заважає: ні різне…

“Танго смерті” – це роман і про Львів, якого уже ніколи не буде, і про людей, який винищила війна та криваві режими, і про слова чи книги, які зникають, і про мелодії, що завжди залишаються невловимими, і про емоції, які навряд чи можна колись відновити або відродити. Автор і герої знайшли свій спосіб повернення у минуле і віродження усього вище перерахованого