Кров кажана

В університеті пощастило мати такий собі невеличкий курс "Сучасна українська література". Чесно кажучи, поставилася до нього скептично. Зовсім була байдужа до письменників-земляків. Але потрапила мені до рук саме ця книга. І я не могла від неї відірватися! Читала в університеті, автобусі, вдома. Шокуюча, фантастична, і в той же час реалістична історія. А який сюжет! Незвичний, абсолютно ні на що не схожий!

Більше року тому ми закінчили вивчати цей курс, а ця книга стовідсотково залишиться в моїй пам'яті надовго ;) До речі, єдина прочитана з курсу "СУЛ". Соромно, але після такого неймовірного Шкляра вже не хотілося давитися романчиками мегапопулярної Ірени Карпи ;)

Це той випадок, коли не знаєш, з чого почати, бо, з одного боку, варто говорити про книжку, а з іншого, того враження вона б не справила, якби не передісторія.

А передісторія проста. Я люблю Шкляра давно. І любов ця почалася з "Чорного ворона" і "Марусі". Тобто я бралася за книгу автора історичних романів. Дуже сильних історичних романів, варто додати. І тут на тобі! Це вже не просто книга хорошого сучасного українського романіста, а містично-еротично-кримінальна драма з елементами трилера - абсолютно новий і ну дуже неочікуваний для мене жанр.

Але, як би там не було, написана книга класно. Є ота унікальна і чиста українська без засилля західного діалекту, за яку я і полюбила Шкляра. Та рекомендувати цей твір не наважуся нікому. Бо дуже вже він провокаційний. А провокації на тему церкви і…

Перший раз ця книга потрапила мені до рук у 2004 році, прочитала, виписала цитати, ходила під враженням тижнів зо два... Другий раз перечитувала у 2013 році - знову ж таки, було цікаво, дописала цитат, здивувалася, як це так - читала і зовсім не таке враження від твору склалося при перечитуванні... Третій раз, зараз, знову ж таки - абсолютно інше враження від книжки, можливо тому, що здобутий досвід і пережиті моменти якісно і кількісно впливають на особистість, дозволяючи переоцінити сюжет по-новому. Незмінним залишився захват від прочитаного, приємна іронія, місцями сарказм, містика, детективний сюжет. Читається легко, все зрозуміло, просто і не нав"язливо, якщо ви прихильник сучукрліту, містичного детектива і творчості автора - ця книга вам сподобається!)

Я розумію, що це не детектив - тому не порівнюю з Агатою Крісті. Я розумію, що це не жіночий роман (хоча написаний від імені жінки). Я не розумію, чому мені сподобалося. Асорті стилів, подекуди настільки наївні і примітивні епізоди разом утворили непогане чтиво.

Дочитала. Ця книга дуже сильно вплинула на мене. Це дійсно синкретизм всього,що вже колись було,є і буде ще в українській літературі,це і теми,і жанри,і певні окремі моменти.Одним словом - вражена. Демон,Диявол,Бог,Анастасія,священник,кохання,зрада,ненависть,вбивство,помста...тут є все Це не просто - чтиво в метро,і ця книга не для підлітків.

Пам'ятаю, як оповідала своїй подрузі перед сном сюжет цієї книги. Вона попросила більше не розповідати таких жахів їй наніч. Мабуть, я її добряче тоді налякала, бо ця книга по-справжньому страшна. А привабило мене в цій історії ось що: фантастичні і заплутані жахи тут переплітаються з детективним жанром. Таке поєднання мені дійсно до душі. Ви ж тільки прочитайте перше речення роману: "Того дня я принесла із лісу гада, а вночі загинув мій чоловік. Усе в цьому світі має свої прикмети і передвісники.". Мені стало моторошно із самого початку. Кінцівка по-справжньому шокує. Автор дає нам вибір вірити чи не вірити в потойбічні сили. Бо вся книга - це боротьба між реальністю, розумом і магією. Раджу усім, сподобалась дуже :)

«Світ ніхто і ніщо не врятує. Йому давно гаплик».

Якщо Вам хочеться поринути у світ відьом, чортів та заклять, то, мабуть, цей твір для Вас. Якщо Ви любите хардкор, то на сторінках його буде вдосталь. Якщо Ви шукаєте чогось незвичного, то Ви змушені прочитати твір «Кров кажана». Без тієї містики, яку надав письменник книзі, твір би втратив інтерес та сенс. Як на мене, досить цікаве чтиво. Раджу прочитати. Сподіваюсь, Василь Шкляр і надалі буде продовжувати нас дивувати своїми чудовими творами.

Для меня книга довольно не понятна. Наверно, мне для моего возраста мне трудно ее понять. Есть много фактов, которые меня путали, которые были мне не понятны. Я ели осилила ее до конца. Но я не могу сказать, что книга плохая. Она очень глубокая и не для подростков.

Ну, сюжет, надо признать, так себе. Особенно меня не впечатлил, но атмосфера! Атмосфера!! АТМОСФЕРА!!! Словно густой сироп - слова. И ты плывёшь там. Читал перед сном. Каждую ночь снились всякие мистические штуки. Такие же тягуче-сиропные, как сама книга.