Теплі історії до кави

Книжка мені не сподобалась.І Бог з нею ,з тою примітивною приторною дівчачою чуттєвістю до кави-пледів-котів-мужчин.Її було важко читати,не менш важко ніж Ніцше.Здалось би як таке можливо, адже там нічого такого про що варто було б обміркувати але автор як на мене просто не вміє писати.Речення занадто короткі,неправильно побудовані і в мене було відчуття,що якби мені цю книгу читали вголос,то я б подумала що читач затинається.Це як стакатто в музиці,як краплі з погано закрученого крану.

Ну очень лёгкое чтиво, в моем случае не имеющее смысла. Каждая глава - новая история, не связанная с другими. Я прочла треть книги и почувствовала, что трачу свое время.

Окутана теплом книга, яка містить сотні епітетів, чарівних порівнянь, метафор, алегорій та безмежно ніжних і милозвучних слів.

Книга Надійки Гербіш «Теплі історії до кави» стала справжнім відкриттям 2012 року. І не випадково. На тлі повсякденної метушні, постійних катаклізмів, переживань, різних видів зла ці наївні роздуми про життя дають серцю читача відраду.

Вони звучать ненав´язливо, а лише від імені авторки пропонують на хвилинку зануритися в ідеальний світ - світ запашної кави, безконечних доріг та великого щирого кохання. Надійка Гербіш у цих трьох компонентах пропонує свій рецепт щастя. Ними вона відкриває новий вимір, у якому немає місця злу. Нехай там і трапляються певні прикрощі, проте герої, сповнені любові, віри та надії, без проблем їх долають. Проте й такі легкі за своєю формою та змістом, по-справжньому теплі історії потрібно вміти читати. Особливий задум авторки і певні змістові особливості його…

Дана книга вчасно попала мені в руки і я вам скажу,вона справді ,,тепла,,Не всі мені історії припали до душі,але є і ті,які захопили мене.Книгу варто почитати осіню або взимку в затишному для вас місці,адже після її прочитання хочеться гарячого напою,десерту з корицею і яблуками.Думаю,що придбаю і інші теплі історії.

Пока читала, у меня (думаю, не у меня одной) всё время вертелась в голове мысль: это должна была написать я! Впрочем, это мог бы сделать любой, если просто потрудиться приглядеться - к близким людям и маленьким радостям вокруг. И я действительно брала ручку, первый попавшийся клочок бумаги и писала - свои истории и о своем, но такие же легкие и теплые. Эта книга согревает в самые промозглые дни, учит видеть радостные моменты в привычных буднях и оставляет после себя приятное послевкусие, как у отлично сваренного кофе.