Кав’ярня на розі

Уже на этапе знакомства с обложкой эту книгу не хотелось выпускать из рук. Потом я узнала, что это одна из работ Сергея Цемрюка в его серии «Старый город» и с удовольствием открыла для себя другие картины художника. Обложка притягивала внимание именно той атмосферой старого города, которую я так люблю и мимо которой с трудом могу пройти. Я очень боялась, чтобы текст не разрушил эту хрупкую магию, оказался достоин того оформления, что для него выбрали. Такое ведь бывает довольно часто и со временем на «одежки» книг уже перестаешь смотреть, чтобы не разочаровываться вновь и вновь. Какое же счастье, что в этом случае все мои опасения оказались напрасными. Текст и картина воспринялись одним целым, дополняя друг друга на том уровне, когда слова словно перетекают в мазки на холсте. Я…

Я не дуже багато читаю підліткової літератури, але для цієї книжки я зробила виняток. Книжка яка пахне дощом та кавою не може бути поганою. І незважаючи на її наївність ті дитинство, вона дуже мила, тепла та затишна. Працюючи в кав'ярні Лідка мимо воля спостерігає людські долі, які бувають дуже різні і не менш цікаві ніж книжки. І поки вона весь час вирішує, як допомогти Арсену, розуміє що сама закохалась. Одного я не могла збагнути весь час, а де написано, що кав'ярня знаходиться во Львові? Вона знаходиться в будь якому затишному местечку Західної України, де без горнятка кави не проходить жодна зустріч або посиденьки. До речі, про те що місто обласного типу вказує лише те що Лідка готується до вступу у вуз, але мені хотілось би вважати, що це маленьке містечко районного типу, де кожна…

Несподівано, але мені сподобалося. Несподівано, бо люди, думці яких я довіряю, давали на книжку не дуже добрі відгуки - і перебили мені апетит:) А книжку я купила одразу, як вона вийшла.... і вона, бідака, все чекала, поки я за неї візьмуся. Легка, настроєва, осінньо-дощова повість. З тих, що приємно читати під пледом у мряку. З котами під боком і чашкою кави. Балансування на межі young adult і "теплих історій" - з перекосом все ж таки до "теплих". Стосовно підліткової частини - варто звернути увагу на слушні міркування героїні (й авторки) про вибір фаху. Сродна праця - чи воля батьків? Оцей пошук себе - передишка між школою і вишом, пауза, дорослішання, становлення - описані детально й переконливо. Вислів: "Дуже важко здійснювати чужі мрії. Але коли немає своїх, доводиться…

Такая маленькая небольшая история, но такая приятная. Вот ее и надо было добавить в серию книг «Теплі історії», ведь по написания она действительно очень милая, а легкая любовная тайна и описания Львова добавляют небольшого приятного колорита, но самое главное, что Львов у меня всегда ассоциировался с кофе и я действительно почувствовала вкус этого напитка, просто прочитав книгу.

Я всегда мечтала попасть во Львов и благодаря Оксане Сайко немного перенеслась в город, почувствовала всю загадочность, весь колорит и немного странных людей. Главную героиню я полюбила с самого начала. Она прекрасно дополняет всю эту историю, и ты просто не можешь стоять в стороне и переживать за нее и ее отношения с тем милым мальчиков. А вся эта небольшая загадка любовная. Странный поэт. Коллекционер книг.…

Доволі не погана легка історія з якою можна усамітнитись в кафе або парку.і приділити їй час.Але щось маштабне,захоплююче від неї не очікуйте.

Різні люди приходять щодня до кав’ярні в провінційному західноукраїнському містечку. Праля і столяр, учитель музики й голомозий чоловік, який реалізує тут своє бажання бути начальником. У центрі оповіді – молоденька кельнерка Лідка, що тільки шукає свою життєву стежину. Вона вагається, яку професію їй обрати, як допомогти людям, невпевненість яких вона щодня спостерігає у дядьковій кав’ярні. Як і всі молоді, вона прагне до ідеалу, намагається боротися зі світовою несправедливістю, відчуває душевний неспокій. Зустріч із Арсеном, дивакуватим колекціонером забутих книжок, відкриває перед нею дивовижний світ книжок. Книжок, які не відпускають, стають знаковими,примушують переживати. Повість написана соковитою українською мовою, смак якої – безперечна перевага книги. Натомість кавового…

Така чарівна і незвичайна книга. Про маленьке містечко, яке пахне кавою. Я повністю прониклася атмосферою книги, ніби справді перенеслася на чарівні вулички, серед яких заховалася затишна кав'ярня. Цікаві герої книги, кожен по своєму, різні історії, переплетені у одному місці. Юна Лідка, яка збирається втілити мрію батька, не знаючи своєї. І таємничий чоловік у капелюсі, колекціонер забутих книг. Хотілося б побувати у його бібліотеці. Книга невеличка, але змістовна і цікава. Чесно кажучи, не очікувала, що вона наскільки мене захопить. Навіть думки не можу до ладу привести і відгук нормальний написати. А історія прекрасна. З вірою у щасливе майбутнє і здійснення мрій всіх її героїв. З гарним настроєм і ароматом запашної кави.

-------

Такая очаровательная и необычная книга. О маленьком…

Не знаю, як хто, а я після відвідин Львова зазвичай потребую адаптації до звичного життя. І як добре, що під рукою виявився один із привезених форумних скарбів – ось ця книжка! Читаючи її – наче продовжувала блукати старим осіннім містом, пити каву в «кав’ярні на розі» й про щось собі міркувати. Хоч у тексті жодного разу не прозвучала назва Міста Лева, я його добре відчувала. Ця книжка про те, як іноді в житті все залежить від, на позір, випадковості, а насправді ж – від містично-непояснимої гри Долі, котра сплітає певним чином обставини, зіштовхує поміж собою незнайомих людей, керує їхніми вчинками. Вона про те, як зустрічі і спілкування дозволяють збагнути вкрай важливі речі й віднайти, усвідомити сенс власного існування, зрештою прийняти важливі, доленосні рішення в житті. Порадували…

Не розумію чому деякі читачі вирішили, що події цієї книжки відбуваються у Львові. Невже тому що місто пахне кавою і дощами. Як на мене багато містечок Львівщини пахнуть кавою і дощами. Для мене однозначно пахнуть кавою і Чернівці. В одному місці героїня перераховує декілька видавництв міста, їх лише декілька. А у Львові їх чимало, і вони більш масштабні, ніж просто видавництво релігіїних книжок. Тому для мене це просто невеличке місто Західної України, в якому часто йдуть дощі, в якому цікаві люди гуляють бруківкою під парасолями, в якому можна зайти до кав'ярні і вас пригостять дуже смачною кавою по турецькі, й нагодують юшкою, якщо ви будете голодні. Книжка читається швидко й легко, не переобтяжена діалектичними словами. Сюжет мені сподобався: в чому сенс нашого життя, чому потрібно…