Museum of Unconditional Surrender

Болісна книга хорватської письменниці Дубравки Уґрешич. Вона вся складена немов з клаптиків, і кожен такий шматочок - це спогад, що юшить болем і тугою за Батьківщиною. Під час Хорватської війни авторка стає екзилєм, переїзджає до Берліну, який буде її притулком деякий час. Маючи при собі всього дві світлини і розглядаючи їх, вона згадує свою сім'ю, розповіді мами про родичів, пригадує подруг в ті давні, щасливі і безпечні дні, коли вони зустрічались, веселились, а над їх головами не вибухали ракети.

Біженці діляться на два типи: на тих, що мають фотографії, і тих, у кого фотографій немає, сказав один боснієць, біженець.

Деякі частини твору мені дуже сподобались, влучили в саме серце і щось там тихенько надірвали. Гарно написано про екзиля - як це воно, бути біженцем, вигнанцем, залишити…