Аляска

Дуже начута про "Листи з того світу", а у автора, поки що, видано 2 книги - я і купила 2 разом. Читати почала з Аляски, бо нічого не чула про неї, а "листи" хвалять всі. Чесно скажу: 205 ст. Читала місяць і розбавляючи іншими книгами, хоча по 100 ст читаю за день і Лангольери Кінга за день... Якби не звичка дочитувати - я б не дочитала. Але початок і фінал круті. Мені трохи нагадав стиль Дена Брауна в "Ангелы и демоны", але в сирішій обробці.

"Листи" тепер страшно починати.

Це моє перше знайомство з автором, підкупив невеликий розмір книги та дуже суперечливі відгуки читачів. Книга мені сподобалась, сподобався стиль автора. Книга розповідає про рятувальника, якого муки совісті та одержимі помстою люди загнали до психіатричної лікарні, де за хабаря можна було позбутися неугодних людей. "Аляска" - це особливе відділення лікарні, де кожен пацієнт мав свого скелета у шафі, а санітари - наглядачі концтабору. І саме в цьому жорстокому місці переплелись долі різних людей, зародилася міцна дружба та яскраво показались на поверхню сумні реалії сучасного світу у галузі психіатрії.

Не витрачайте даремно час. Це набагато гірше, ніж "Листи з того світу". Таке враження, ніби це твір на вільну тему школяра-хорошиста.

Ну такоє.. Подіі відбуваються в божевільні, де "править" не дуже чистий на руку лікар і парочка його посіпак. Туди потрапляє водолаз по імені Антон, якого, по його словах, переслідує привид. Антон знайомиться з сусідами у дуже ізольованому від зовнішнього світу корпусі з неофіційною назвою" Аляска". Чи насправді всі пацієнти палати номер 13 направду мають психічні розлади? Досить атмосферненька книга, але мені бракувало якогось загального "стержня" в історії. На трійочку з плюсом. З "Листи з того світу" не зрівняти, але і про прочитання не шкодую.