Zielone martensy
Joanna Jagiełło
Otylia również odstaje od reszty uczniów gimnazjum: barwne ciuchy, aureola rudych włosów, lekka nadwaga, którą dziewczyna w ogóle się nie przejmuje, i charakterystyczne zielone martensy… Oraz optymizm, którym zaraża, choć i jej nie brakuje zmartwień.
Nic dziwnego, że Feliks od razu zwraca na nią uwagę. Tę dwójkę outsiderów szybko połączy przyjaźń – a może coś więcej?
Лучшая рецензия на книгу
4 октября 2019 г. 18:40
1K
5
Ця книга стала для мене приємною несподіванкою. Беручи її до рук, я сподівалася, що вона мені сподобається. Ну бо це підліткова література, яку я, зізнатись чесно, люблю. І відгуки на неї були досить схвальні. Отож, я була впевнена, що ця книга мене не розчарує. Але аж ніяк не чекала, що вона мені настільки сподобається. Вона реальна. Вона жива. Вона справжня. У ній справжні персонажі, справжні діалоги, справжні емоції (вибачайте, якщо забагато слова "справжні"). У цій книзі віриш кожному написаному слову, проживаєш кожну ситуацію разом з героями, і співпереживаєш їм, і хочеш, щоб у них все владналося, все було добре.
Мені дуже сподобався стиль авторки. Книга читалася швидко і легко. Однак теми, які в ній піднімаються, зовсім не легкі. Тут і про булінг серед школярів, і про проблеми…
Форма: повесть
Оригинальное название: Zielone martensy
Дата написания: ~2016
Первая публикация: 2016
Язык: Польский
Рецензии
Всего 54 октября 2019 г. 18:40
1K
5
Ця книга стала для мене приємною несподіванкою. Беручи її до рук, я сподівалася, що вона мені сподобається. Ну бо це підліткова література, яку я, зізнатись чесно, люблю. І відгуки на неї були досить схвальні. Отож, я була впевнена, що ця книга мене не розчарує. Але аж ніяк не чекала, що вона мені настільки сподобається. Вона реальна. Вона жива. Вона справжня. У ній справжні персонажі, справжні діалоги, справжні емоції (вибачайте, якщо забагато слова "справжні"). У цій книзі віриш кожному написаному слову, проживаєш кожну ситуацію разом з героями, і співпереживаєш їм, і хочеш, щоб у них все владналося, все було добре.
Мені дуже сподобався стиль авторки. Книга читалася швидко і легко. Однак теми, які в ній піднімаються, зовсім не легкі. Тут і про булінг серед школярів, і про проблеми…
21 марта 2018 г. 13:46
1K
4.5
*спойлерно* Всё-таки умеют поляки писать янг-эдалт, пусть и здесь не обходится без штампов жанра, но всё равно: как-то жизненно у них получается, что ли. Читаю и вспоминаю себя в таком возрасте, как Вика, когда совсем не задумывалась о том, каким трудом достаются деньги, и обижалась на родителей, потому что они не могли позволить себе подарить мне на день рождения дорогую вещь. Или как завидовала тем, кому удавалось быть собой и не зависеть от мнения большинства, даже имея неидеальные внешние данные и нестандартный вкус, как Опта. Ну и ощущения от первой влюбленности освежить в памяти тоже бывает приятно. Книга получилась не очень однородной, в том плане, что здесь очень незамысловатый, будничный сюжет - и куча всего намешано в конце. Первое порадовало: школьные и домашние будни,…