Країна Мумі-тролів. Книга перша: "Маленькі тролі і велика повінь", "Комета прилітає", "Капелюх Чарівника"

Вот я наконец-то и узнала кто такие муми-тролли и откуда они взялись! А этот вопрос мучил меня целых 40 лет! Ну не то чтобы мучил))), но когда я впервые, в десятилетнем возрасте прочитала «Шляпу Волшебника», то он, этот вопрос, у меня неизбежно возник, а ответов на него тогда не было. Слова Гугл ещё не существовало в природе, и доступна мне была только «Шляпа…», в которой все обитатели Долины уже вполне себе сложившиеся персонажи со своими характерными «заморочками», но откуда они там такие замечательные взялись – не понятно. А книга, между тем, произвела на меня, тогдашнюю, очень сильное впечатление. С героями не хотелось расставаться надолго, хотелось снова перечитывать, снова пугаться Морры, пытаться понять «сложный» язык Тофслы и Вифслы, и, конечно же, летать на облачках вместе с…

В детстве у меня был фильмоскоп с диафильмами про чудесных Муми-троллей, мама закрывала окна, на стенку вешалась простыня и мы попадали в сказку. Теперь я читаю перед сном эти истории своему сыну и передаю частичку волшебства ему.

Любовь навеки!

С детства обожаю истории о Муми-троллях, и нет слов, чтобы выразить мою благодарность издательству "Видавництво Старого Лева" за эти чудесные книги, которые собрали все приключения мумиков и их друзей.

Первая книга содержит три повести - "Маленькие тролли и большое наводнение", "Комета прилетает" и "Шляпа волшебника". Помимо Муми-мамы, Муми-папы и самого Муми-тролля мы познакомимся с Чмыхом, Нюхмумриком, Гемулем, Хропсей и Хропусем, Ондатром, Чупслей и Тряслей... Ох, всех не перечесть :))

По морю и суше Туве Янссон ведёт нас в Муми-дол, провожает в обсерваторию, рассказывает, что произойдёт, если в Шляпу волшебника бросить скорлупку яйца, как приручить котёнка и что на самом деле нужно магу, который путешествует на пантере.

Эти сказки не теряют своего очарования с годами, и я…

Ось нарешті і відбулося моє перше знайомство з мумі-тролями. І я просто в захваті від цих милих, кумедних, добрих та щирих створінь. Вони дійсно на якийсь час повертають кожного у дитинство, змушують знову вірити у те, що у світі ще залишилися добрі люди (ну або ж мумі-тролі), які без жодних вагань допомагають тим, хто цього потребує, ну і просто завжди раді новим знайомим та друзям)

Я Мумиков первый раз прочитала лет в 17 и впечатлилась настолько, что перечитываю до сих пор иногда. Это книжка добра, любви и вкуса яблочных оладушек. Читайте ее будь вам 6 или 106, просто по тому что Муми троли это целый мир. P.S. Именно это издание очень хорошее в плане того, что приятно держать в руках.

Ось і відбулось моє книжкове знайомство з Муміками. Пройшло воно вельми цікаво ) Ці створіннячка - надзвичайні! Вони кумедні, кмітливі, позитивні і дуже винахідливі. У них що не день - то пригода, що не нове знайомство - то нові друзі. Їхня Долина - казкове місце, у якому хочеться затриматись на невизначений час. Там ніколи не буває нудно, там ніхто не залишається без уваги, там для кожного знайдеться свій куточок. Мумі-Мама - найтурботливіша мама у світі, Мумі-Тато - майстер на всі руки (сам збудував прекрасний будиночок для своєї родини!), ну а Мумі-троль - найщиріший та найдобріший друг на землі (він завжди прийде на допомогу і підбадьорить потрібними словами). Всі, хто якимось чином, доєднувався до родини Мумиків - Чмих, Нюхмумрик, Хропся - залишався з ними назавжди. Що ж, скажу що…

Перечитал две первые повести — под впечатлением от настоящей сказки у mari-tiut, волшебным образом оживившей любимый Муми-дол

маленькая жизнь в Муми-доле

Історії, котрі цікаво читати й самому, а тим більше в якісному українському перекладі. Для дітей вони будуть дуже повчальними, що методологічно зроблено дуже чітко в сенсі ненав’язливості та непомітності на перший дитячий погляд. Не хочу тут вдаватися у модні тепер психологічні аналізи дитячих текстів, проте деякі моменти впадають мені у вічі, вихованій трохи в іншій системі. Одразу зазначу, писалися історії про Мумі-тролів у 40-і роки ХХ століття.

Наприклад, таким способом авторка пропонує дітям самим переконатися у тому, що солодощі некорисні, шкідливі для організму: спершу героям казки дозволяється досита поласувати шоколадними кущами, марципанами та карамельками, цукровою травою та ріками лимонаду у зачарованому саду Старого Пана, а потім у Мумі-троля та Крихітного Звірятка…

Детство - прекраснейшая пора жизни, ведь в детстве мы еще умеем верить. При чем верить просто так, без аргументации и кучи доказательств. Нам достаточно знать что-то, чтобы это являлось фактом. В детстве очень хорошо читать книги о муми-тролях и их друзьях. И не задаешься вопросами, как такое может быть, кто эти зверьки на самом деле и зверьки ли они... И очень хорошо, когда, будучи взрослым, ты еще в состоянии хотя бы временно отключить рациональность и просто поверить в этот мир и все происходящие в нем события. В первый том "Страны Муми-тролей" вошли три повести - о наводнении, комете и шляпе волшебника. Все они прекрасны по-своему, но я лично больше всего люблю последнюю, ведь в ней появляются мои любимейшие персонажи - Чупсля и Трясля (честно говоря, если в русском переводе их зовут…