Сборник фантастических рассказов

Как бы вы отнеслись к тому, если бы все милые вам имена в искусстве однажды утром исчезли, и вы бы не знали, кто написал вот эту книгу, кто сочинил вот эту музыку? На нас безымянным светом каких-то незаселённых звёзд светили бы сиротливые мелодии и книги, которые были бы оставлены автором в той же мере, в какой мир оставлен богом : мы бы лишились лунной, оборотной тайны искусства - жизни автора, личности, отбрасывающей живую тень на своё творение. Как думаете, почему Брэдбери для своего рассказа избрал главным героем к тому времени умершего, замечательного писателя Томаса Вулфа? Почему именно его он послал на космическом корабле к далёким…

Так склалося все. Це був такий дивний жанр розповіді, в якій не згадувалося ні імен, ні подій, ні номерів записаних на серветках, ні запахів, ні кольорів очей, волосся або небес, ні смаків, ні думок великих чи малих мислителів…. зовсім нічого. Була порожнеча наповнена всім, яскравий клаптик білого паперу, який міг і одночасно не міг передати і понести на самому собі і в самому собі цілий Всесвіт. Який жах для нього очікування….Він чекає своєї долі, бо скоро йому дадуть ім’я, не його ім’я, а чуже і далеке, але воно міцно ввілл’ється в нього. Це, наче гриб кордіцепс, який проростає в тілі гусіні чи мурахи вбиваючи їх, але при цьому не дає…