Урізька готика

Роман "Урізька готика" написаний на основі етнографічного твору І.Франка: про спалення опирів! Дія відбувається у селі Уріж, 93 кілометри від Львова, Україна, Львівщина, Дрогобиччина! Подається: як називали в Нагуєвичах, жителів Уріжа: кафтанами, а ті інші їх називали бойками!!! Авторка розуміє, що жителі Сходу не зовсім зрозуміють діалектів, діалектних слів, використаних, вжитих у книзі!!!
Авторка каже, що нічим коньяк чи горілку не мішає: одне з одним! Це написано: у серії книг "Кров з льодом"!
Дія книги посинається: як Орест (Орко) копав осінню бульбу! Така була собі погода!!! Далі йдуть майже на кожній сторінці достатньо діалектних слів!!!
Розказується про священника, - у якого померла жінка!!! Хотів іти в монастир той священник!!! Не вийшло! Правив в Урожі, в тому селі!!!…

Це! щось! неймовірне! я закохалась у цього автора))) відкрила її для себе саме з цієї книжки. справжня містика (періодично читаючи, а читала в основному наніч, я ховала ноги під ковдру), справжні мурашки від страху - але ще більшою була моя цікавість. так зачепило! така напруга!.. автор просто затягує у створений нею світ, вона так майстерно сплела літери у слова, слова - у образи, образи - у цілі картини, забрала кольори (я "бачу" цю містично-детективну історію саме у чорно-білій палітрі), присмачила усе це натурою природи, міфами, віруваннями, звичаями, обрядами (і ще багато чим), - що відірватися від книжки майже неможливо! а вся ця українська автентичність, неповторність горян у своїх традиціях - просто вишенька на торті)) безмежно цікаво поринути у їхній світ, у їхній…

...там сама атмосфера була насичена духами дерев, землі, вітру, води, повітря, духати померлих, як грозовими розрядами...

Отакий от Урож. Село, де кояться дивні речі, трапляються загадкові смерті та живуть дивні люди... Галина Пагутяк - абсолютно нова для мене письменниця. Історія, котру вона розгортає в цій книжці, зачаровує та нагнітає. "Урізька готика" - книга похмура, сіра, депресивна, але саме в цьому полягає її особливий смак! Просякнута містикою, загадками та потойбічними силами ця книга не відпускає до останньої сторінки. Їх називають опирями Хтось в них вірить, хтось в них боїться, хтось - ним є...Це дуже незвична література для мене, я ніколи подібного в укрліт не читала! Зазвичай село якесь плакуче, нещасне, бідове в книжках...А тут - суцільна містифікація! Майстерно…

«Потому что не может быть человеку на этом свете вполне хорошо, если вокруг Божье творение мучится и погибает».

Заинтересовалась я какая у украинцев может быть готика после Гоголя. Последнее, что меня связывает с Украиной – это украинская бабушка, покинувшая этот мир довольно давно, языка я естественно не знаю, тем более бойковского наречья, так что спасибо Виталию Щербакову, осуществившему труд перевода текста на русский! Готика на поверку оказалась самая настоящая. Отмечаю три причины, по которым творение Галины Пагутяк, на мой взгляд, заслуживает читательского внимания. Во-первых, атмосфера созданная автором ценна сама по себе - текучая, исполненная горечи и тьмы, как сама земная жизнь, но не лишенная света и попыток как-то зафиксировать этот свет, тщетных попыток остановить…