Кольорові казки

Днями мене попросили про маленьке інтерв'ю для дитячого часопису "Крилаті". Традиційні питання: про що ви мріяли в дитинстві, що любили читати, чому почали писати... Щоразу доводиться відповідати на них по-новому:) Це спонукає згадати щось особливе - і воно згадується. Ніби якийсь прожектор висвітлює в темних надрах пам'яті кілька світлин... а потім оживають і запахи, і тактильні відчуття, і звуки. Першою книжкою, що я почитала самостійно, була збірка “Кольорові казки” латвійського поета Іманта Зієдоніса в дивовижному перекладі Михайла Григоріва з химерними ілюстарціями Вадима Ігнатова. Мені її подарували на новий рік. Я тоді хворіла на…