Спитайте Мієчку

Відчувається рука авторки-перекладача: багатомовність і явна начитаність. Маса влучних висловів, які можна брати на озброєння і записувати в цитати щоб опісля перечитувати і обдумувати. Не відчувається рука редакторів: багато помилок, пістряві речення.
Поряд із вписаними в текст іншомовними висловами спокійно сидить сирість твору, що найбільш виявляла себе в діалогах. Дебютність авторки так контрастує із зрілим досвідом перекладачки, що просто конденсат якийся утворюється. Часто доводилось перечитувати оті діалоги по кілька разів щоб розібратись "ху із ху" і двічі я лишилась при думці, що репліки підписані неправильно.

Бабуся стала тотемом, найяскравіший герой твору, їй належить більшість крилатих фраз, які пригадувала собі в перервах між читанням. Типова жінка без рамок сучасності, в…

Неочікувано погано - бо стільки позитивних відгуків звідусіль. Приторно солодко, ніби шоколадний торт шоколадом политий, настільки, що відчувається штучність.

Буває, що книга мені не подобається - але я розумію, що просто не попала в настрій чи в період життя. Тут ситуація інша - я просто не уявляю кому можна її порекомендувати. І от точно не підліткам чи молодим жінкам.

Історія про дочок, внучок - які їдуть на літо до баці, щоб перезагрузитись і забути про проблеми хоч на певний час. Сюжету як такого нема - буденні дії та думки. Історія, як виглядає, мала бути про сестринство, але все крутиться кругом чоловіків настільки, що аж нестерпно. Героїні настільки невиразні і пласкі, що просто плутаєшся хто є хто. І всі їхні проблеми зводяться до двох - чоловіки і материнство. Чим вони…

Так вийшло, що жовтень я закінчила і листопад почала з двух дебютних романів українських авторок. Одним з них став "Спитайте Мієчку".

Я його просто проковтнула. Честно. В мене давно такого не було, щоб від книги не можливо було відірватись, щоб книга відчувалась неймовірно живою, честно, яскравою, при цьому першою не від всесвітньо відомого автора. Мені сподобалася жива мова, персонажі, які, здається, ось-ось вийдуть зі сторінок книги і сядуть поруч. Я реально побувала в гостях у бабусі Теї і пройшлася всіма кімнатами, садом і навіть угіддями. Було враження, ніби зі сторони спостерігаєш реальне життя.

Героїв багато, переживаєш за всіх і всім бажаєш найкращого можливого життя. Дуже раджу. Неймовірна книга.

Давно не читала такої теплої, доброї та приємної книжки.

Завдяки цій розповіді ви опинетеся у теплому літньому садку біля порослої плющем хати, де на подвір'ї дрімає старий рудий кіт, навколо пахне яблуками, а в городі дозрівають великі жовтобокі гарбузи. В центрі сюжету - жіночі долі. Такі різні, але й такі схожі водночас. Ці жінки долають труднощі, які випадають їм на шляху, підтримуючи одна одну, передаючи досвід, даючи поради та благословіння.

Євгенія Кузнєцова "Спитайте Мієчку".
⠀
Добра літня книга про звичайних людей з їхніми тривогами і радощами. Про те, як важливо мати місце, де можна сховатися і вирішити, куди спрямовувати своє життя, і рідних та близьких, які завжди підтримають і допоможуть, ніколи не осудять, завжди щиро радітимуть твоїм успіхам.
⠀
Це книга про щастя і сонце, про подолання труднощів, про любов.
⠀
Вона легка, атмосферна і позитивна.

Цю книгу треба читати літом, сидячи на веранді, та тримаючи чашку кави в руках. Вона просто чудова, історії жінок вплетені в історію тепла та затишку. 

Чесно, це вперше коли мені настільки легко було щось читати. В кінці аж захотілось також мати велику сім’ю, будинок та сад. 

Справді рекомендую