Теме второй мировой войны и событиям её предвосхитившим посвящено много книг. Много авторов на протяжении нескольких десятилетий писали и пишут про вторую мировую. У каждого автора своё видение, понимание второй мировой. Каждый автор акцентирует внимание на значимых для себя вещах и собитиях.
Американский историк и иследователь Тимоти Снайдер в своей книге излагает факты второй мировой войны, не считаясь с чувствами и убеждениями, которые насаждались лживой советской пропагандой на протяжении десятилетий.
Для людей, которые стали жертвами советской пропаганды , читать эту книгу тяжело и болезненно, так как осознание того что советская пропаганда дурачила им головы, не может не задевать их глубинные убеждения, которые сложились за годы промывки мозгов.
Снайдер не пытается в книге… Развернуть
Мій невеликий етнографічно-філологічний коментар:
У процесі читання роману мешканець зі Сходу чи Півдня може невірно витлумачити деякі слова й вирази, що позначиться на глибині сприйняття усього тексту. Зважуюсь на цей, досить незвичний для сучасної прози, коментар ще й тому, що обидвоє походимо з авторкою з бойківського Підгір'я, і зустрічались з такою проблемою раніше, при спілкуванні.
Книга - це теж спілкування, кінцева мета якого досягти взаєморозуміння.
Дія роману, очевидно, відбувається десь наприкінці 19-го століття. На це вказує введення в його тканину уривка з нарису Івана Франка "Спалення оптова у селі Нагуєвичах у 1831 році" 1. У книзі: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. - Київ, Либідь, 1991. У нарисі використані спогади очевидців, записані дослівно, з усіма… Развернуть
Книгу варто прочитати тим, хто кричить, що в Україні завжди панував фемінізм. Наводиться багато спогадів, прикладів того, як ставились до жінки і жіночого тіла в давнину. Рекомендую.
Когда я заявляла данное произведение в игре, которая по сути базируется на написании рецензии, то самоуверенно "пхикала" ибо "Ой, та шо я на нашу литературу слова сказать никакого не найду? Шо тут говорить, раз два и готово усё."
А потом уселась я с пустыми глазами перед девственно чистым полем для ввода и криво улыбнулась, сказать-то мне совсем нечего.
Я ожидала увидеть здесь типичную общагу тех годов, где есть студенты, молодые, ворчливые послевоенные старички и вездесущие и всезнающие бабки. В тот короткий объём, что занимает эта повесть всего естественно не влепишь, и хоть мы галопом по Европам промчались через 50 лет, но мне всё же не хватило полноты картины. Призраки в повести Диккенса об Рождестве и то дольше задерживали Скруджа в нужном времени.
Книга весьма откровенная и если… Развернуть
Роман "Урізька готика" написаний на основі етнографічного твору І.Франка: про спалення опирів! Дія відбувається у селі Уріж, 93 кілометри від Львова, Україна, Львівщина, Дрогобиччина! Подається: як називали в Нагуєвичах, жителів Уріжа: кафтанами, а ті інші їх називали бойками!!! Авторка розуміє, що жителі Сходу не зовсім зрозуміють діалектів, діалектних слів, використаних, вжитих у книзі!!!
Авторка каже, що нічим коньяк чи горілку не мішає: одне з одним! Це написано: у серії книг "Кров з льодом"!
Дія книги посинається: як Орест (Орко) копав осінню бульбу! Така була собі погода!!! Далі йдуть майже на кожній сторінці достатньо діалектних слів!!!
Розказується про священника, - у якого померла жінка!!! Хотів іти в монастир той священник!!! Не вийшло! Правив в Урожі, в тому селі!!!… Развернуть
"...1. Всех татар выселить с территории Крыма и поселить их на постоянное жительство в качестве спецпоселенцев в районах Узбекской ССР. Выселение возложить на НКВД СССР. Обязать НКВД СССР (т. Берия) выселение крымских татар закончить к 1 июня 1944 г." ...Председатель Государственного Комитета Обороны И.В. Сталин...(Постановление Государственного Комитета Обороны СССР "О крымских татарах" от 11 мая 1944 г. Совершенно секретно)
Как и все постановления, подписаные Сталиным, оно было выполнено в кратчайшие сроки, с 18 по 20 мая 1944 года, и каснулось 190 тысяч крымских татар (по официальным данным), и свыше 400 тысяч человек по сведениям Национального движения крымских татар.
Четко. Жестко. Жестоко. Опустел весь Крым. Каким то странным образом предельно щепетильными работниками НКВС была… Развернуть
Перше враження від книги - дуже стильний дизайн, не характерне для книжок оформлення старовинними фото. Друге враження - легкість , з якою пише автор . Дуже цікавий життєвий сюжет, іронія, гумор, кохання та смуток , усе є у цьому творі. Книжку неймовірно приємно тримати в руках. Брала читати в бібліотеці , хотіла б мати в домашній бібліотеці.
А мені сподобалося! Весело, з іронією авторка пройшлася по сімейному побуту, що вбиває почуття та самооцінку. Головна героїня - львів'янка Пенелопа, яка в свої 30-з-гачком років вже поховала себе під купою із чоловіка (зірки-бандуриста містечкового розливу), двох дітей, домогосподарством і роботою у пильному архіві міста. Вона забула якою веселою і амбітною була за молодістю, вона забула якою жінкою вона була! Аж тут з'являється такий собі Одісей і пор'ядна львівська пані забуває про все...
Над першою частиною взагалі сміялася вголос. Хоча, якщо б жіночка на лавці поряд побачила над чим я сміюся, то, мабуть, обдарувала в мене відповідними і поглядом, і словом :) І хоча розвиток подій передбачуваний, без якихось карколомних віражів, розповідь про це легка і дотепна. Особливо у місцях про… Развернуть
Книжка була куплена зовсім випадково і надзвичайно сподобалася. Це, що називається, "затишний" детектив. Під час його прочитання можна відпочити і не переживати, бо розумієш, що і так під кінець усі герої будуть живі та здорові.
Вообще не хотел писать отзыв на эту книгу, но подтолкнула меня на это действо рецензия "эксперДа Лайвлиба" на нее же. Ей, видите ли, не понравилось, что на Флибусте кто-то назвал Снайдера "украинцем-антисоветчиком". Дескать скрепы мешают погуглить и узнать, что он целый американский профессор.
Я давно знаю Снайдера, он практически не вылезает из Украины и делает все для отчуждения ее от России (еще задолго до 2014 года). Недавно он выступал в Германии, где убеждал немцев, что Украина самая пострадавшая от войны страна (вопреки "пропаганде русских") и вообще, Гитлер начал Восточную кампанию чуть ли не из-за одной Украины, а потому немцы должны уделять ей особое внимание. Этот грамотей правда не объяснил, как так получилось, что из 8,7 млн. убитых красноармейцев — 5,8 млн. русские. У меня… Развернуть
Відкрита нова авторка: її життєвий рух, усміхнені очі ( а іноді і тільки вуста), та безліч подій... немов би одягаїш посмішку, щось тепле з одягу та мрійливо подорожуєш з валізою теплих думок! Раджу на годину зануритись в margines художнього розмаїття.
В наш час - ми володіємо знаннями. Ще змалечку, дітям розповідають про будову та функції людського організму.В дитячому садку - валеологія, в школі - анатомія. Але як жили люди в ті часи, коли таких знань не було? Які знання мала жінка 18-19 ст.про фізіологію власного тіла?Які вірування, заборони були стосовно різних станів жінки: менструація, втрата цноти, вагітність, пологи. В жодному підручнику історії України ви не знайдете інформації на такі інтимні теми. А в книзі Ірини Ігнатенко розкриваються всі ці теми і навіть більше. У 18-19 ст в Україні надзвичайно важливим був перехід жінки із одного соціального стану в інший. Від дівчинки до дівчини, потім нареченої, жінки, матері, баби. Як впливало суспільство на всі ці зміни. Тому що, коли читаєш про "обряд комори", вечорниці і т. д.,… Развернуть
Книга своеобразная, но читать ее было легко и приятно. На самом деле появилось много размышлений сразу же после ее прочтения, и я еще несколько дней не могла дотронуться к другой книги. Вполне реально может оказаться, что после жизни происходит то, что описано в этой книге.
З одного боку, у книзі зібрано цікавий і різноманітний фольклорно-етнографічний матеріал - і подано його в популярній, зрозумілій формі.
З іншого, мабуть, я все-таки чекала глибшого аналізу. Висновки досить очевидні й скупі, хоча й обгрунтовані, звичайно.
Було кілька речей, які примусили мене замислитися про те, як ці стародавні уявлення щодо природи жіночої тілесності впливають на сучасні комплекси жінки і стереотипи щодо неї в суспільстві. Однак свої висновки я зробила сама, і дещо прикро те, що автор у вступній частині якраз щось подібне в підсумку обіцяла. Але простеження зв'язку минулого і сучасності у книзі, на жаль, майже немає.
Однак, хоча науковий метод тут головно описовий, читання справді цікаве. Добір ілюстрацій у перевиданні "Книжкового Клубу" часом бентежить… Развернуть
Я так насміялась!Дякую авторці,перечитую,коли хочеться підняти настрій
Первая книга, которую я читала так долго и первая рецензия, которую я обдумывала так долго...
"Кровавые земли" - книга сложная в прочитании, изобилующая шокирующими подробностями зверств эсэсовцев/нквдистов и тяжелыми разглагольствованиями автора, книга, похожая на мозаику из правды, откровенной лжи, преувеличений, умалчиваний и передергивании фактов, книга-новь и, одновременно, книга-дань традиции, книга-жест поддержки украинскому народу и, тут же, плевок в нашу сторону...
Лучше всё же начать с плюсов.
Следует отдать должное Тимоти Снайдеру в том, что он поднял столь важную и малоисследованную тему, как страдания народов Европы в лапах обеих тоталитарных систем. Не только поднял эту тему, но и развил свою мысль в обширнейший труд, который сумел преподнести с апломбом и жаждой славы… Развернуть
Це! щось! неймовірне!
я закохалась у цього автора))) відкрила її для себе саме з цієї книжки.
справжня містика (періодично читаючи, а читала в основному наніч, я ховала ноги під ковдру), справжні мурашки від страху - але ще більшою була моя цікавість. так зачепило! така напруга!..
автор просто затягує у створений нею світ, вона так майстерно сплела літери у слова, слова - у образи, образи - у цілі картини, забрала кольори (я "бачу" цю містично-детективну історію саме у чорно-білій палітрі), присмачила усе це натурою природи, міфами, віруваннями, звичаями, обрядами (і ще багато чим), - що відірватися від книжки майже неможливо!
а вся ця українська автентичність, неповторність горян у своїх традиціях - просто вишенька на торті)) безмежно цікаво поринути у їхній світ, у їхній… Развернуть
именно так, аккуратным и основательным исследованием назвала эту книгу Вашингтон Пост.
да, преступления (фашистские и советские), да, массовые - но Снайдер пишет о них настолько ... сухо.
конечно, хорошо, что в мире эту книгу заметили и читают - но как они ее читают?.. ведь написано настолько ... документально, и правда, аккуратно, слишком.
все это верно, все это мы (на постсоветском пространстве родившееся) знаем не по наслышке - и не только книги читали, и фильмы видели, - знаем это от родных и знакомых, которые прошли (или их близкие прошли) трудовые лагеря, плен, Гулаг, и т.д.
а вот Снайдер явно не пропустил всю эту историю "сквозь себя" - и это ОЧЕНЬ ощущается, и это очень мешает и даже раздражает... для него это всего лишь кошмарные цифры, сухие факты, все эти голодоморы,… Развернуть
Лілі Хайд – британська журналістка та автор кількох книг для дітей та дорослих. Десять років вона працювала в Україні, і, певно, перейнялася трагедією кримськотатарського народу. Результатом стала книга «Омріяний край» про депортацію і повернення в рідний Крим кримських татар. Сумно, що ніхто (якщо не зраджує мені пам’ять) серед сучасних українських письменників досі не торкався цієї теми. Тема надзвичайно болюча і трагічна.
«Омріяний край» вийшла друком на початку 2014 року, за декілька тижнів відбулась анексія Криму. І болюче кримськотатарське питання знову повстало у всій своїй повноті. Події, що відбуваються в книзі так нагадують сьогодення, вони не втратили свою актуальність, лише змінили «оболонку».
Депортована разом з двомастами тисячами родин кримських татар родина Сафі після… Развернуть
