Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика (сборник)

О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю, - стане початком тоді мій кінець. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде. Эти слова я знаю наизусть, как молитву. Они запали в душу еще когда мы расчленяли бедную Лесю на цитаты, образы и темы творчества. А ведь так нельзя! Мучить, читать через слово, проклиная все на свете. И ненавидеть ее, как и весь курс школьной программы. Это теперь я понимаю, насколько кощунственно поступить так со своей землячкой. С той женщиной, которая так же как и я, с огромной любовью смотрела на стены величественного, древнего,…

В школе проходили, но в памяти отложилось только то, что один из персонажей - Мавка. Поэтому решила перечитать в этом издании с иллюстрациями. В общем поэмы не люблю читать, заставила себя дочитать. Зато пока читала, просветилась. В книге дополнительно описаны персонажи украинской мифологии, которые встречаются в поэме. Красивая сказка с грустным концом. Состоит из пролога и 3 частей. В первой - весна - зарождается любовь Мавки и Лукаша. Во второй - конец лета - Лукаш хладеет к Мавке. Третья - конец осени - Лукаш жалеет, что отвернулся от Мавки и женился на Килине. Затрагивается тема отношений человека с природой.

Тема цієї книгі - зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих діях, думках, справах. А головні герої цієї книги - це Мавка та Лукаш. Ще не менш важливими є мати Лукаша, дядько Лев, Килина, її діти, Лісовик та інші персонажі цього неймовірного твору. Твір починається з Прологу. У пролозі розповідається про декількох персонажів. Про русалку, "Того, хто греблі рве", Лісовика, Водяника... Далі вже починається головний сюжет, головні події. Отже, перша дія, початок твору, починається з того, що до дуба, на великій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його небіж Лукаш. Потім від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лукаша на сопілці, після чого Мавка підходить до Лукаша та вони починають розмову. Ідея цього твору - подібність людини до природи,…

Велична українська поетеса! Незрівнянна майстриня драми та сильних жіночих персонажів! Як ще описати Лесю Українку?!

Сила її духу стає силою її героїнь: Мавка, що заради любові зреклася всього, навіть себн й сноєї долі; Міріам, єдина розуміла, що ми не варті жертви Бога, й за це віддала своє життя; Кассандра, що не знала спокою, маючи змогу бачити майбутнє, та не маючи змоги переконати в чомусь свій народ; бояриня Оксана, яка страждала на чужині, та не могла собі дозволить повернутися додому й кинуть чоловіка, що хоч і далеко від батьківщини, але допомагав своєму рідному краю.

Усі ці жінки мали велику мужність, зректися всього, що мали заради великої мети. Усі вони жадали правди й справедливості, та своїми вчинками намагалися змінити світ на краще, хоч і не завжди їм це вдавалось.

Леся…

В творчестве Леси Украинки после "Одержимой" начался новый виток творчества. В основу произведения лег библейский сюжет об исцелении Марии Магдалены. В произведении раскрываются людские страсти, через внутреннуюю борьбу мыслей и действий Мириам, которая "одержима злым духом". Она влюблена в Месию, но не может жить по его учению и любить врагов как ближнего своего. Ей тяжело осознавать, что ради спасения человечества должна пролиться кровь святого человека. Девушка не находит себя и не может жить рядом с людьми.

Интересное произведения. В далёком подростковом возрасте оно меня прям заворожило, перечит оказался более спокойным.

Модерновый пересказ "козацкой героической добы" под современным соусом. Очень много патриотизма, что он значит и чего требует. Я не особо патриотична (слишком часто высокие чувства эксплуатируются и на них наживаются далёкие от любого идеала люди), эта часть меня не затронула. А вот общечеловеческие проблемы, что называется, на все времена, очень даже:

1. Замуж за иностранца. Интересная для того времени тема, сегодня как никогда актуальна. Разность минталитетов, обычаев, необходимость прижиться и найти новый комфортный социум - все это очень важно и надо трезво подходить к переезду и возможности просто несовпадения культур. Мы - социальные животные и нам нужна комфортная…

Не буду утверждать, ни оспаривать версию, что данная драма написана под впечатлением Александр Пушкин - Каменный гость . Но эти два произведения разнятся. Прежде всего названием: у Пушкина - гость, у Украинки - господар (хозяин). Согласитесь отличие весьма существенное. Да и характеры героев различны. Донна Анна у поэтессы не столько добродетельна, сколько горда и амбициозна. А Дон Жуан - ревнитель свободы - не искушает, а сам становится жертвой искуса, прельщаясь плащом командора. Таким образом каменный хозяин побеждает.

Это небольшая пьеса о любви мавки и человека. Здесь рассказывается о том, что есть настоящий мир и какие есть люди.

Очень глубокая и плавная история, то много динамики, то тишина перед бурей. Герои мне показались не живыми, с характером каким-то, но будто наигранным, не присущий им. Они конечно меняются, но я не вижу того роста их личности, поэтому в плане героев я разочарована. Сама история интересная, написана достаточно ненавязчиво и будто с мечтанием. Так и хотелось включить мелодии фортепьяно при чтении. Идея о такой любви то, как она показа, очень необычны и я бы сказала, что в каком-то роде новые. Конечно, можно много говорить об этом произведении, но его лучше читать самим. Передать словами волшебство книги невозможно, поэтому и нечего так чтобы очень много сказать об истории.

Книге…

„Лісова пісня” для мене насамперед асоціюється з ніжністю... Ніжна головна героїня – Мавка, яка навіть травинки ніколи не скривдить; ніжне кохання, ніжними, пестливими голосами говорять закохані, ніжні мелодії сопілки вторять палким серцям, ніжна весняна природа дарує насолоду самим життям – неповторним, чарівним, обнадійливим... Історія кохання лісової Мавки і сільського хлопця Лукаша вражає своєю красою - щирою, небуденною, чудесною. Кожне слово настільки душевне, що читач мимоволі розкриває і свою душу назустріч цій талановитій поезії, всотує кожен звук, кожен образ, відгукується співпереживанням і насолоджується неповторною красою кожного рядка цього шедевра української класики. Для мене ліс – це справжнє щастя; це місце, де відчуваєш себе легко і невимушено, наче пташка, мов…