Теплі історії до кави

Я не великий прихильник малих жанрів, бо люблю писати оповідання, а не читати їх. Але ця книга мене дійсно вразила й захопила.

Дуже теплі і зігріваючі історії. Вони напрочуд сімейні та святкові, і їх необхідно читати саме взимку, бо вони створюють атмосферу Різдва та Нового року. Від них віє ароматом кави з кардамоном та любов'ю. Я дуже рада, що ця книга потрапила до рук саме взимку, бо, читаючи її, хотілося взяти грнятко з теплим напоєм, закутатися в ковдру і дивитися, як за вікном кружляють білосніжні сніжинки.

Я б радила цю книгу всім-всім-всім. Дози: мінімум 3 оповідки в день. Лікує від хандри та депресії.

Історії для каво-естетів, лате-гурманів, любителів гарячого шоколаду, какао, трав’яного чаю та всіх шанувальників гарячих гарячих смаколиків. Їх потрібно читати не поспіхом, так, ніби ласуєш смачним десертом, намагаючи розтягнути задоволення на довше, ретельно переминати кожне оповідання, кожну сторінку, відчуваючи неповторний смак та аромат. Розповіді пахнуть духмяними, п’янкими, такими приємними і терпкими запахами кави, свіжої випічки, кориці, імбиру, липового цвіту, ванілі, кардамону, відтворюють звуки блюзу, гри вуличних музикантів, посвистування чайничка, крапель дощу, кличуть з собою у подорожі.

Як чудово забути про проблеми, зупинитись у невпинному вирі справ і турбот – і насолоджуватись кавою за столиком затишного кафе, чи дома, загорнувшись у теплий пледик. Книга така мила і…

Зовсім випадково натрапила на цю книжечку в одному із магазинів, і привернула увагу саме авторка, адже колись я читала її статті в інтернеті і завжди насолоджувалась щирим оптимізмом, добротою та любов'ю, якими пронизані були ті статті! Тож придбала книжечку, навіть не роздумуючи! І, прочитавши першу історію, я зрозуміла, що буду їх читати без метушні, без поспіху та тільки тоді, коли в мене буде час насолодитися ними! І ці історії подарували мені безліч ідеальних ранків, сповнених добротою, ранків, які програмують мене на щасливий день! Дуже сподобались "Теплі історії", і вони дійсно теплі! (найближчим часом піду купувати наступні "історії" з даної серії)

Эту книгу я хотела прочитать давно. Как минимум из-за обложки, она так и тянет к себе. И вот, случилось! Мне ее подарили в начале весны, я была рада безумно. Но в голове прочно закрепилась мысль, что нужно ее прочитать зимой. Так книга и красовалась на полочке. Тут наступила зима, резко похолодало, замело снегом и понадобилась большая порция тепла. Настала время теплых историй...

Но с первых же страниц, вместо тепла я почувствовала разочарование: книга "не идет". Абсолютно. Сначала я грешила на язык. Я хоть и люблю украинский и свободно на нем говорю, но читать украинские книги всегда было тяжело. Но когда я привыкла к языку, мне снова что-то мешало, снова я медлила с чтением, эта книга становилась балластом, который нужно донести до конца при любых обстоятельствах. Далее меня посетила…

Я обожаю кофе. Оно дарит моменты счастья, релакса. Но моя любовь с кофе сложилась не сразу. Сначала мне нравился только запах, а горькая противная бурда ни капельки. Потом, когда пришлось вставать в пять утра каждый день, я заливалась растворимым и ценила только эффект пробуждения. Сейчас я варю в турке, с пряностями, заранее наслаждаясь запахом, добавляю сливки, вкусняшки и наслаждаюсь. В кафе меня в первую очередь интересует кофе, а десерты и салатики идут уже вторым номером. Так же не сразу сложилась и любовь к этой книге. В первых рассказах я спотыкалась об непривычные слова, некоторые фразы хотелось переписать. К середине я поняла, что список любимых книг пополнился, и каждый день с удовольствием ждала встречи. Этот сборник зарисовок о счастье, радости жизни, наслаждении моментом…

Найкраще читается в дорозі, особливо коли їдеш до Львова Цією книжкою мені неодмінно хочеться поділитися з найкращою подругою. Перебити осінній смуток і втопити його в чашці чаю чи кави. Мені подобається читати теплі історії з ранку коли я снідаю, тоді настрій на весь день покращується. Якщо чесно то, цю книжку я читаю вже півроку, хочу розтягнути присмак доброти на довше.

Сором. Книга порожня, не зацікавлює, не наштовхує на роздуми, не робить висновків, навіть не дає порівняти себе з героями, ну хіба що обкладинка красива. Вся та "теплота", на яку робиться ставка, насправді - притягнута за вуха банальна ванільність із "светриків", "шарфиків", "котиків", "коржиків" та нескінченного вживання кави. Відштовхує вже з 3-4 історії, які за змістом походять на нариси із щоденника 13-річної дівчинки. То може це все ж не книга, а збірник фотографій на кавову тематику? Тоді непогано. P.S. Читайте справжнє.

Не думала, что бывают НАСТОЛЬКО ванильные книги. :) Это просто какой-то гремучий микс из котиков, чашечек, шарфичков, книжечек, официантиков, музыкантиков, цветочков, носочков, мяты, корицы, гвоздички, имбирчика и черт знает еще каких приправ. Ну и кофе с чаем, конечно же, которые тут пьются в количествах "от ведра и больше". А еще деревня, деревня, деревня, романтизированная на все сто. И все бы хорошо, как любитель "Большой телеги" Фрая я даже и не против, но почему настолько приторно и бессюжетно? Рассказы очень коротенькие, даже и не рассказы вовсе, а какие-то зарисовки. К персонажам проникнуться за время чтения невозможно, да и вообще такое впечатление, что главная героиня все время одна (автор?), только меняет имена. Сюжетов, действия, тоже практически нет, в основном "была…

Не пошло, очень тяжело и нудно читались эти рассказы. Язык хороший и вполне приятный, но даже это не спасло впечатление. Некоторые истории кажутся неоконченными, поэтому и эмоций особенно не дают, только удивление от недосказанности.

Неймовірні історії, від яких тепло розливається по тілу. Хочеться закохуватися і пити каву) Дуже сподобалось)